Сьогодні, 18 лютого, у фронтовика, ветерана Другої світової, Почесного громадянина міста Івана Антоновича Чайки – День народження! Не ювілейна дата, але яка ж золота – цілих 102 роки.
Коли старожилу нашого міста було 98, журналісти Starkon.city побували у його оселі і зробили великий фоторепортаж про долю, життя і секрети довголіття Івана Антоновича.
Нагадаємо: у Старокостянтинові Іван Антонович Чайка живе від народження. Його предки були хліборобами і козаками, а прадід по материнській лінії служив сотником у Богдана Хмельницького. Все життя Іван Антонович працював на одному підприємстві – Старокостянтинівському цукровому заводі.
У 1941 році, коли розпочалася війна, 19-річний Іван одразу пішов на фронт. Пройшов усю війну, отримав поранення, нагороджений багатьма бойовими орденами і медалями, учасник параду Перемоги 1945.
За кілька днів до великої війни 2022 року знаний ветеран святкував свої славні 100 років! А тепер йому 102, і ми телефонуємо на домашній телефон старожила знову.
Приємно, що слухавку бере сам Іван Антонович!
Він одразу розуміє, хто телефонує і згадує наші відвідини. Звісно, питаємо у ветерана про здоров’я.
- Здоров’я? А що здоров’я, таке як у 102 роки! – ще й намагається пожартувати Антонович.
Згодом із журналістами спілкується донька ветерана Надія Іванівна. Найперше вона розповідає про те, як важко батько переносить події війни.
- Він дуже хвилюється і не розуміє, як нащадки тих, з якими пліч-о-пліч бив фашиста і ділив кусень хлібу у окопі в Другу світову, можуть таке робити? – каже Надія Іванівна.
Жінка розповідає: на початку війни Іван Антонович навіть зробив звернення, де пригадав як воював разом з росіянами, білорусами та воїнами інших національностей і засудив дії країни-агресорки.
Той виступ ветерана його онуки поширили у соціальні мережі, а сам Антонович взявся допомагати ЗСУ.
Частину пенсії справно віддавав волонтерами і постійно слідкував за новинами. Так, Іван Антонович досі читає газети і дивиться новини по ТВ.
Здоров’я у 102-річного Антоновича стабільно добре
Його фізичне здоров’я у 102 роки донька називає стабільно добрим, і каже, що мама, дружина Івана Антоновича Ніна Василівна, на жаль, почувається гірше. Між тим Антонович пережив два інсульти і мав один мікроінсульт. З того часу лікарі виписали йому ліки для пожиттєвого лікування. Ветеран слухає поради лікарів і справно приймає пігулки.
А ще після 50 років Іван Антонович кинув палити, та до цих пір на свято може випити ложку коньяку. Правда, ходить старожил уже за допомогою бігунків, які рідні від початку війни жартома називають «шахедом».
- Так і кажемо, бери батьку свій шахед і ходімо вечеряти! – розповідає Надія.
Їсть цибулю тричі на день!
Одразу запитуємо про апетит старожила.
- І апетит, слава Богу, хороший, правда з часом батько обмежив споживання м’яса, натомість на його тарілці завжди є овочі: бурячок, картопля і обов'язково – цибуля! - каже Надія Іванівна.
До речі, цибулю Іван Антонович їсть тричі надень і радить споживати цей овоч іншим. Каже, перевірив на власному досвіді: цибуля має бути на столі, бо справді допомагає не хворіти!
Та головне правило Антоновича- не переїдати .
- Він у нас по життю дипломат, завжди обходить гострі кути і старається нікого не образити. Навіть під час розмови з сином, який проживає у росії, доносячи йому правдиву інформацію про те, що відбувається в Україні, намагається зберігати спокій і родинні стосунки! - розповідає Надія Іванівна.
Що на віку людині написано, те і має бути!
Онук ветерана Іван - учасник АТО, сьогодні він у війську – передає досвід та готує до служби молодших бійців. Правнук Дмитро через місяць закінчує навчання і теж отримає погони лейтенанта, онучка Тетяна, яка вже 10 років проживає у Берліні, з перших днів війни організовує гуманітарні вантажі в Україну і волонтерить.
Різна доля у двох дітей, чотирьох онуків і вже п’яти правнуків 102-річного ветерана. В кожного своя, по різні кінці України і світу.
Отож і сам Антоноч вважає: що на віку людині написано, те і має бути.
Було у житті старожила всякого: і недоїдав, і босоніж біг на фронт, і маршем, у складі кращих воїнів Першого українського фронту крокував Мосвою на Параді Перемоги… А тепер каже хоче дожити до Перемоги України і до того моменту, коли наші захисники назавжди виженуть нечисть з української землі.
І ми дуже на те сподіваємося!
