Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 20 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День вісімсот тринадцятий
Третій раз за сьогодні вимкнули світло. Кожного разу електрики немає близько чотирьох годин. Згадався жарт, який ходив, коли ми отримували безвіз з країнами ЄС: мовляв, хто буде виїжджати останній, вимкніть світло в Борисполі. А виявилося, що і з безвізом, і без світла, і під обстрілами, а кращої країни для нас немає. І стрічка Фейсбуку, у якій сьогодні сотні людей у вишиванках, є тому доказом. Без світла - то не біда. Біда, коли боїшся говорити своєю мовою, вдягати свій національний одяг, тримати в руках свій державний прапор. Тож все буде Україна. А вас, рідненькі, з Днем вишиванки!
День вісімсот чотирнадцятий
Поки ботоксний намагається переконати світ, що їхні потуги в Харківський області це створення так званої санітарної зони для припинення обстрілів рабзєі, по болотляндіі непогано так прилітає. У Новоросійську прилетіло по порту, да так, що він був повністю знеструмлений. В Туапсе під роздачу потрапив черговий НПЗ. У БНР палала автозаправка. І на десерт - чергові прильоти по тимчасово окупованому Севастополю. А все тому, що не в той бік санітарну зону орки роблять. Їм би у бік мацкви тікать, а вони все в українську землю лізуть. То доведеться спочатку санітарів в український чорнозем покласти, а потім і всі інші своє отримають.
День вісімсот пʼятнадцятий
Все голосніше на Заході звучат голоси на підтримку захисту неба України з території країн НАТО. В Німеччині вже представники майже всіх партій говорять про необхідність розміщення систем ППО на кордонах країн-членів НАТО і України для того, щоб допомагати нам відбивати ракетні атаки по інфраструктурних обʼєктах заходу нашої країни. Насправді це стало б неабиякою допомогою і це те, про що ми просимо від самого початку повномасштабної агресії. Розумію, що скоро таке рішення не буде прийнято, але хоча б почали вже замислюватися над можливістю цього.
День вісімсот шістнадцятий
Спочатку фіцо, сьогодні, здається, раїсі. Ні, я, звичайно, не настільки наївна, щоб сподіватися, що це для нас щось змінить. Але тенденція приємна. Такими темпами дочекаємось і коли ботоксний здохне. І найприємніше тут це те, що він і сам в такі моменти чудово це розуміє. А тим часом наші підтверджують знищення тральщика у тимчасово окупованому Криму. Чорноморський флот ерефіі теж зникне і це свято все ближче і ближче.
День вісімсот сімнадцятий
Сьогодні рівно два роки як оборонці «Азовсталі» здалися у полон. Декого рабзєянє вбили в Оленівці. Комусь після жорстоких тортур, голодування і нелюдських умов вдалося повернутися під час обмінів полоненими. Проте, велика кількість наших захисників все ще знаходяться у полоні. Дуже хочеться, щоб всі вони повернулися додому, до своїх сімей. Поскоріше б.
День вісімсот вісімнадцятий
Знову є підтвердження про знищення рабсєянського корита зі складу так званого чорноморського флоту. На цей раз знищено жирну ціль - цілий носій калібрів. Чф ерефіі продовжує перетворюватися на підводний музей, з чим і вітаємо наші Збройні Сили.
День вісімсот дев’ятнадцятий
Міністр оборони Великої Британії стверджує, що у Британської й Американської розвідок є докази того, що китай допомагає ерефіі з летальною зброєю, що використовується у війні проти України. Ну, думаю, фсьо, зараз як введуть санкції проти китаю, а там сильно терпіти заради рабсєян не будуть, бо якщо китайська економіка рухне, то півтора мільярди ще спробуй нагодуй. А економіка ой як на Захід завʼязана - по Пекіну їдеш, так заводи-фабрики всі європейські й американські, куди не подивишся. Але ні, каже Шаппс, що вони мають бути цим стурбовані. Оце то я, думаю, псіханула. Забула, що у них найдієвіший інструмент - то висловлення стурбованості. Третій рік війни, а нічого не змінюється.
