Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 20 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.

День вісімсот двадцятий

Семеро загиблих в Харкові, десятки постраждалих там і Дергачах. В той же час в далекій Америці Майкл Маккол закликав Білий Дім дозволити Україні завдавати ударів американською зброєю по рабзєянській території, зокрема йдеться про артилерійські установки, які знаходяться вздовж кордону України. Маккол підкреслює, що Конгрес не встановлював жодних обмежень на використання зброї і це виключно рішення адміністрації Байдена. Скільки б людей можна було спасти, якби на нас не накладали зобовʼязань воювати зі звʼязаними руками.

День вісімсот двадцять перший

Подейкують, що на білорусь, де наразі перебуває ботоксний, полетів легітімич. На тлі заяв плєшивого про те, що Зеленський вже не легітимний, не здивуюся, якщо вони втрьох з бульбашом сядуть і почнуть розігрувати переговори з «легітимним» януковичем. Після інтервʼю путлєра такеру карлсону, ця кумедія стала б вишенькою на торті обширного діагнозу собіратєля зємєль узкіх.

День вісімсот двадцять другий

Сьогодні була в Епіцентрі. Щоправда, в Київському. Йшла по магазину, дивилася на людей і думала про те, що саме по таких місцях рабзєянє полюбляють бити, щоб знищити якомога більше цивільних. А потім повернулася додому і побачила новини про Харківський Епіцентр. На цей момент четверо загиблих і тридцять вісім поранених. Шістнадцятеро людей вважаються зниклими безвісти. На жаль, зазвичай шанси на те, що вони вижили, вкрай малі. Ми знаємо підступність орків, але не можемо уникати місць скупчення людей, сидіти по схронах і не наражатися на небезпеку. Так вже сталося, що величезна частина нашого життя припала на війну з довбаним сусідом і цих років нам ніхто не поверне, як не поверне і тих, кого вони за ці роки вбили. Але ми йдемо до перемоги, перетираючи цю орду на попіл: сьогодні вже пʼятсот тисяч хароших узкіх. Вони не знищили нас за сотні років, не знищать і зараз. Харківʼяни, співчуття всім, хто втратив сьогодні близьких і рідних. Тримайтесь.

День вісімсот двадцять третій

Потроху починаються більш-менш жорсткі заяви з боку наших союзників. Так, Щвеція дозволила Україні використовувати свої системи озброєння для ураження цілей на території рабзєі. Польща та країни Балтії заявили про те, що введуть свої війська в Україну, якщо орки досягнуть значних успіхів під час наступу і завдадуть нам значних поразок. Звичано ж, то не чистий альтруїзм, а небажання чекати поки ворог підійде до їхніх кордонів. Але вже хоч щось. І лише Олаф Шольц все ще намагається довести, що вогонь війни то лише кострик, який можна задмухати, якщо не бити по території болотляндіі. Я прям дивуюся, як ті німці колись повірили в своє арійське надпоходження. Вже навіть Макрон на себе шапку Наполеона приміряє, а тут як бабка меркель почала політику примирення з дияволом, так все це і продовжується.

День вісімсот двадцять четвертий

Парламентська асамблея НАТО схвалила декларацію із закликом до країн-членів забезпечити Україну усією необхідною зброєю і дозволити бити по воєнних цілях на території московіі. Такі заклики звучать все частіше й все голосніше і зазвичай це є ознакою того, що рішення прийнято. Час заготовити попкорн.

День вісімсот двадцять пʼятий

Комітет ПАРЄ визнав, що стирання української культурної ідентичності рабзєянами є актом геноциду, спрямованого на знищення української нації. Ось тільки геноцид цей культурний продовжується не вісімсот двадцять пʼять днів. І навіть не з 2014 року. А від самого початку нашої незалежності. І на жаль, ми дозволяли насаджувати в Україні рабзєянську культуру всі ці роки. І досі є в Україні пошановувачі їхньої музики, фільмів, артистів, телепередач, письменників, мови тощо. Потрібні десятиліття аби зробити так, щоб це все викликало лише огиду у абсолютної більшості українців.

День вісімсот двадцять шостий

Вже десять країн дали дозвіл на використання їхньої зброї по території рабзєі. Не пройшло й трьох років, як декому почало доходити, що неможливо виграти війну коли по тобі гатять з усього, що є, а ти не маєш змоги знищити оте все, бо воно за межами української території. Тож новини для нас дуже хороші. Але найкрутіша новина прийшла сьогодні зі Швеції, яка обʼявила про найбільший пакет воєнної допомоги Україні, який містить не лише весь парк бронетранспортерів Швеції й артилерійські боєприпаси, але й літаки. Зокрема, нам передають найсучасніші літаки дальнього радіолокаційного виявлення ASC 890. Коли в Україну нарешті потраплять F16, він забезпечить знищення воєнних цілей не лише на нашій територіі, але й в тилу ворога, адже дальність виявлення цілей у нього до 500 км. Дуже вчасно нам надають дозвіл використовувати по таких цілях не лише нашу, але й західну зброю.

Читайте також: Есе війни: За тобою!

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися